Епітафії синові

Синочку наш любий,
Як мало ти жив.
Смертю своєю
Ти нас засмутив.


Любов до тебе, рідний сину,
Помре лиш разом з нами…


Немає горя більшого на світі
Коли від нас навік відходять діти.


Сину дорогий наш,
З тобою ми жили,
Без тебе ми лише існуємо.


Сину,синочку,
Жаль серце стискає.


Біль серце стискає,
Гірко плаче душа.
Більшого горя,сину,немає,
Як втрата твого життя.


Зламаного життя,
Не здійсняться мрії.
Сину наш рідний,
Забрав всі надії.


Милий наш, добрий синочку,
Кращий порадник і вірний наш друг.
Життя без тебе дуже тяжке.


Синочку,при житті ти був нашою надією,
Гордістю,мрією,радістю,щастям,надією.
І як гірко і боляче в одну мить лишитися усього.
Горе наше невтішне.Память-вічна.


Любий синочку!
Память про тебе буде жити
вічно в наших серцях.


Посивіла осінь у тривозі
І на серці в мами вже зима
Бо синок її уже в дорозі
Із якої вороття нема.

Comments are closed.